Категория:
Строки.
Строки.
Тихо- тихо, неначе вітер, ти щось шепотів мені...
Я не чула нічого крім твого голосу. Слова перетворювались в пусті звуки не маючи сенсу. Я стояла перед тобою і боялась відвести погляд, що б не втратити хвилі твоєї мови.
З часом, хвилин через 5 твоєї розмови, легкий вітер твого шепоту переріс в шторм. Твій голос звеличувався, ти і сам почав хвилюватись як море. А я просто дивилась на тебе. Мене не хвилювало нічого, ні те, що це наша остання розмова, і навіть не те, що я більш тебе не побачу.
І навіть тоді, коли все закінчилось і ти вже пішов, я так і дивилась на тебе. На того тебе, який був в моїй пам«яті, і відпускала тебе реального в майбутнє....