Строки
Простите, ну этот стих непереводим..
(!) он никак прямо не связан со всеми парнями… так сказать порыв души
Чому це Я повинна клястися в коханні?
Чому це ми повинні робити перший крок?
Ви хлопці зовсім вже всі подуріли,
Ви хочете, що б ми вже й діаманти вам дарили??
Ні! Це вже ваші забаганки,
Ви хлопці стали, як ті старі бабки,
Сидіти й пліткувать усе про нас..
От би взяли і підірвали свої попи,
Й пішли й придбали квітів нам,
Й сказали б: «Мила, я тебе кохаю!»
А це ви все чекаєте від нас...
Ви як прИнцеси, зовсім очманіли,
«М»яса не хочу — хочу ковбасу!",
Та знаєш любий, я тобі не мама,
Не хочеш м«яса, я собакам віднесу!
Ви стали бідні хлопці, та нещасні,
Все плачете, що ми пішли від вас,
Та ви ж самі до цього нас товкали,
Коли дівчатами ставали,
А ми вам, хлопці не рожеві,
Ми хочем справжніх мужиків,
Які б нас палко цілували
І захищали від п**ріл!!!!